Сьогодні війна проходить не лише по лінії фронту. Війна вже всередині кожного: на лінії фронту вона фізична, поза ним – вона психологічна. Настрій людей на війні – не менш важливо, ніж справні зброя і техніка.

Як зрозуміти задум та попередити інформаційно-психологічні

операції ворога? Що відбувається з нами, як змінюються наш настрій під час війни? Як це може вплинути на кожного з нас? Як зменшити негативні наслідки? Сьогодні ми з вами обговоримо.

Вправа “Емоційний м'яч” (вивільнити негативні емоції)

уявіть, що у вас в руках м'яч. Він незвичайний, він показує який у вас настрій, що ви відчуваєте зараз. Опишіть його, так, щоб вам було приємно.(колір, текстура, матеріал, що ви з ним ви робите)

Інформаційне повідомлення.

Коли відбувається щось жахливе і неочікуване, - люди спочатку відчувають шок, діють автоматично, за програмою виживання. Розум намагається перебирати варіанти майбутнього, щоб якось підготуватися до нього - і не може цього зробити. Планування обмежене до декількох годин.

Потім повертаються базові емоції, і після шоку можуть прийти, наприклад, відчай, жах, заперечення і т. д. Українці ж масово вирішили відчути сильну ейфорію від того, що ми вистояли ці перші години і дні й кинулися до бою. Це дуже добре, це показує силу нашого психічного ресурсу.

Але ейфорія не може триматися весь час - це не економно для ресурсу психіки. Тому, будь-ласка, добре запамʼятайте цю картинку і те, що коливання настрою - це НОРМАЛЬНО.

Адже найстрашніше - не знати, що з тобою коїться і думати, що почуття, скажімо, страху бути тепер з тобою назавжди. Повірте, дуже довго боятися чи тривожитись не вигідно нашому організму, і він знайде, як впоратися й з цими відчуттями.

Під час ейфорії всі відчули єднання, ніби ми стали на якийсь час

одним єдиним організмом, одним тілом, кожен став іншому близьким

родичем - так відбувається, коли емоції синхронізуються. І тоді сили у

людей мобілізувалися. Але треба знати, Що так само синхронізуватися й якась інша емоція, і негативна – теж.

Психологічна війна - це атака на ідентичність кожного, на базові питання: «що я?», «яка моя функція?», «яке моє місце у всьому, що коїться?», «що я маю робити?». У військових з цим проблем переважно немає, а от у цивільних ідентичність - під сильним ударом.

Саме ця неможливість кудись приткнутися, провина, яку зараз відчувають багато людей, які знаходяться далеко від бойових дій, і є атакою на ідентичність. Провину відчувають УСІ, хто не відчуває безпосередній страх. У психології це можна описати такою собі прямою, на одному кінці якої - провина, на протилежному - страх.

Вправа “Дезінформація” з яким словом у вас асоціюється слово “дезінформація”

Дезінформування або дезінформація (фр. Des заперечення,

фр. information – інформація) спосіб психологічного впливу, який полягає в намірі надання обʼєктові такої інформації, яка вводить його в оману стосовно справжнього стану справ, та створює викривлену реальність. Поширення перекручених, не повних або свідомо неправдивих відомостей для досягнення пропагандистської, військової (введення противника в оману), комерційної або іншої мети.

Існують різні способи проведення заходів із дезінформування, кожен з яких, має власні позитивні та негативні риси. Конкретний вибір того чи іншого методу безпосередньо залежить від оперативної обстановки, яка складається на конкретній ділянці діяльності спецслужби, завдань, які перед нею поставлені тощо.

Вправа “Для чого використовують дезінформацію”

Є 4 типові стратегії створення дезінформаційних меседжів:

1.Зневажати та принижути опонента

2.Перекрутити факти.

3.Відволікати.

4. Залякувати.

Вправа “Якій інформації я більше довіряю?”

- отриманій через соціальні мережі

- почутій від когось

- побаченій особисто

Результати свідчать, що людина довіряє інформації, яку побачила особисто.

Кроки, які можна зробити, щоб не поширювати дезінформаційн повідомлення

Якщо ви побачили дезу, яка активно ширилася соцмережами,

1. опублікуйте спростування та повідомте якомога більшій кількості людей про дезінформацію. Кожен та кожна з нас може долучитися до захисту України та інформаційному полі.

2. «Достовірна інфа, яку сказали знаючі люди від тещі братового кума: сьогодні в Тернополі/Львові буде хімічна атака/наступ/місто закидають ракетами. Виїжджайте терміново».

Бо такої «інфи» було вже багато, вона зʼявляється щодня, створює паніку і нічого більше. Хто міг/хотів, той уже виїхав/виїжджає. Ніхто не почне виїжджати через ваш панічний пост. Але напруження такі повідомлення посилюють. А отже, ви лише допоможете ворогу.

3. «Ці переселенці/біженці втекли, і ще й просять допомоги/ житла/ інформації/ волонтерської допомоги/моральної допомоги. Зрадники, хай радіють, що не під обстрілами». У кожного свій рівень психологічної стійкості, свої життєві обставини, свої причини, щоб виїхати з країни. Опинитися без грошей, речей, близьких, їжі, житла у чужому місті/країні дуже страшно,

особливо з дитиною. Давайте не мірятися горем і не бити своїх. Горе у нас спільне.

4. «Десь там дуже погано, терміново потрібна допомога, прочитав про це пост, скопіював дослівно без вказання джерела, розбирайтеся самі». Робіть!».

Ви не знаєте, хто що і де робить, і ніхто не має вам про це звітувати. Але такими постами ви демотивуєте тих, хто допомагає. Багато з тих, хто виїхав, збирають гуманітарну допомогу, організовують мітинги, працюють на інформаційному фронті тощо.

5. «Все дуже погано, ми програємо, але нам про це не говорять».

Такі пости запускає в наш інфопростір ворог, щоб демотивувати нас.

6. Копія новин з якогось 3MI або телеграм-каналу без вказання джерела. На запитання, звідки інформація, людина відповідає, що всі питання до цього ЗМІ. Увага! Коли ви будь-що розміщуєте в соціальних мережах , усі питання до вас, а джерело - це ви. Особливо якщо не вказуєте, звідки взято інформацію. 7. Будь-яка інформація з подачею, що «це приховують», «це нікому не кажуть», «джерело у вищих колах по секрету повідомило», «ми всі не здогадуємося, а насправді так». Це маніпуляція і теорії змови. У такій формі ворогу найпростіше вкинути будь-який фейк розгубленим людям, які не володіють мінімальною інформаційною грамотністю. Не ведіться на такі маніпуляції.

Важливо не тільки розпізнавати дезінформацію, а й навчить правильно реагувати на неї.

Якщо будь-яка новина чи повідомлення викликає у вас сильні та яскраві емоції - відправте її в карантин хоча 6 на 10 хвилин. Лише після того, як розум охолоне, поверніться до цієї новини, щоб критично проаналізувати, що сталося насправді.

Якщо ви знайшли дезу в соцмережах, обов'язково поскаржтеся на цей допис чи профіль, щоб пост видалили. Наприклад Fecebook дуже не любить дезінформацію та намагається активно її усувати.

Гра “Зіпсований телефон”

Мета: показати, як змінюється інформація від першоджерела

Учасники сідають в коло.

Ведучий тихим голосом (або пошепки), щоб не було чутно іншим, говорить на вухо першому учаснику заздалегідь підготовлений текст, словосполучення або слово, яке важко вимовляється.

Перший учасник повинен так само тихо повторити сказане на вухо другому, той – третьому, і так далі, до кінця ланцюжка.

Повторювати і перепитувати не можна.

Останній учасник голосно вимовляє те, що він почув, після чого ведучий голосно зачитує з паперу те, що було ним сказано першому учаснику.

Як правило, при достатньо великій довжині ланцюжка і надзвичайно важкій для повторення фразі, яку обрав провідник, наприкінці ланцюжка виходить зовсім не те, що було на початку.

Учасники можуть обговорити результати, сказати, що саме кожен з них почув, і з’ясувати, де відбулися спотворення.

Відтворити текст : Мені дуже подобається іти на роботу, коли навколо суцільна тиша та робити перші кроки по незайманій сніговій поверхні. Зимовий ранок – це казка, в яку хочеться повертатися знову і знову.

Коли війна у розпалі, проблеми з інтернетом і мобільним звʼязком можуть статися у будь-який момент. Адже звʼязок залежить, зокрема, від стабільності електроенергії та цілісності інфраструктури. Крім того, у місцях активних боїв його можуть глушити.

Також є застосунки, які дають сконтактувати з рідними та друзями без стабільного інтернету.

Застосунок BRIAR для обміну повідомленнями, який доступний лише на Android. Він може починати працювати без зв'язку. Щоб використовувати Віаг, його варто заздалегідь завантажити.

Мобільний застосунок BRIDGEFY, який дає змогу обмінюватися текстовими повідомленнями через Blutooth на відстані до 100 метрів одне від одного. Щоби зареєструватися в Bridgefy має бути стабільний інтернет.

Застосунок SIGNAL безпечного обміну текстовими, голосовими та відеоповідомленнями. Месенджер доставляє їх швидко, навіть коли інтернет повільний. Але за повної відсутності мережі, застосунок повідомлення не надсилає. Ці всі застосунки можна завантажити можна через Google Play, AppStore

Інколи буває так, що ми отримуємо повідомлення від незнайомих людей.

Як ми можемо перевірити людей, які нам пишуть в приватні повідомлення?

Є декілька простих кроків.

- Запитайте звідки (від кого) ця людина, чи хтось із ваших спільних знайомих може підтвердити її особу.

- Попросіть представити розповісти про себе, дати покликання на соцмережі (якщо вони порожні чи новостворені, це поганий знак).

• Зверніть увагу, що хоче від вас людина. Якщо незнайомець запитує вас про місце перебування, це вже привід насторожитися.

Довіряйте близьким та родичам, у яких ви точно впевнені.

- Якщо вам пишуть незнайомці, які не можуть підтвердити, що в них немає злих намірів, краще передавати іхні контакти в поліцію.

- Діліться конфіденційною інформацією лише з тим, кому ви довіряєте. Перевіряйте чи є людина, з якою ви розмовляєте, тою за кого вона себе видає зателефонувавши або попросивши голосове повідомлення.

• Використовуйте «зникаючі повідомлення»
• Ніколи та нікому не надавайте коди підтвердження SMS - навіть якщо ви знаєте цих людей - і ввімкніть двоетапну перевірку щоб додатково захистити свій обліковий запис

- Двічі перевірте точність повідомлень, що переслали декілька разів.

- Перегляньте історію чату та членство в групах, розглядайте можливість очищення історії чату.

Памʼятайте, що ви можете видаляти повідомлення, якщо ви надіслали їх випадково.

- Скаржтесь на будь які контакти, які здаються шахрайським або надсилають погрози чи інші небезпечні повідомлення.

Поради “Як подолати тривогу”

Якщо накриває тривога, то згадайте, що саме зараз ви знаходитеся у безпечному місці. Перелякані, знервовані, у невизначеності, але саме в цей момент - ви живі, а це головне.

У стресовий момент - увага на ноги! Подивитися, на них, особливо,

коли не відчуваються ноги. Стояти стабільно, не дати землі «піти з-під ніг». міцні і впевнені стопи на землі: потупати, пострибати, дати можливість бігати скільки можна:

• спиною спертись на стіну, стілець, відчути опору;

• знайти погляд іншого поруч. Знайти, на чому сфокусувати погляд:

• зжимати, терти долоні;

• обняти себе, чи дитину поплескати по плечам. пояснити дитині про янгола-охоронця, який так тебе обіймає (хто вірить - пояснити собі);

• точка між мізинцем і безіменним - помасажувати;

• простукати грудну клітину | удар на секунду (нормалізація серцебиття). не частіше( дитині можна простукати коліна або плечі. проговорювати «я справляюсь, ми справляємось! ми - молодці»);

• потягуватись (розтягувати мʼязи. в стресі мʼязи спазмуються мінімально - тягніть шию, пальці рук);

• активно розминайте обличчя, покривляйтесь, «дуркуйте» як можете;

• видихати довше, ніж вдихати, «задувати свічку», співати:

• не рухаючи головою, поводити очима до крайніх точок – вверх, вниз, право, ліво, затримати погляд;

• пити воду, хоч по-трошки!

• плакати, якщо плачеться - так виходить кортизол.

Перш ніж що-небудь розмістити в соціальних мережах або у приватних повідомленнях, спробуйте зрозуміти, якого результату ви можете досягти цим.

І пам'ятайте що кожен з вас - океан, океан сили, спокою... За кожним - рід, земля, хлопці на передовій і наші діти... турбуйтеся про себе, так ми підтримаєм і себе, і інших. Дихайте, ми в силі... Дорогі друзі, зберігаємо спокій та інформаційну безпеку.